You need to upgrade your Flash Player
Новости
Що краще: подарувати чи заповісти нерухомість?
14.03.17 23:29

У житті трапляються різні ситуації і бувають випадки, коли необхідно передати квартиру чи будинок третій особі. Договір дарування і заповіт залишаються найбільш часто використовуваними інструментами у взаєминах близьких родичів і не тільки по частині передачі нерухомості. Виникає логічне питання: подарувати чи заповісти? При цьому, достатньо часто люди плутають дарування із заповітом, не розуміючи суті цих угод. Тому для ясності питання, спробуємо розібратися, яка між ними різниця.

Що є договором дарування та що таке заповіт?

Договір дарування

Договір дарування – це правочин, за яким дарувальник дарує або зобов’язується в майбутньому подарувати іншій особі — обдаровуваному — об’єкт нерухомості безоплатно, і обдаровуваний має право власності на неї – право володіти, користуватися та розпоряджатися — безпосередньо після вчинення угоди та її державної реєстрації.

Результат пошуку зображень за запитом "Що краще подарувати чи заповісти нерухомість?"

Згадайте новину: Як змінилася вартість вторинного житла з 2014 року (інфографіка)

Заповіт

Заповіт — це правочин, за яким заповідач особисто розпоряджається своїм майном, яке йому належить, у випадку його смерті. Спадкоємець отримає у власність успадковане майно через 6 місяців після смерті заповідача. Тобто, головна і сама суттєва різниця між цими двома угодами – це момент переходу права власності на нерухоме майно.

Момент переходу права власності на житло за договором дарування та заповітом

Право власності за договором дарування виникає після нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації. Що ж до заповіту, то спадкоємець може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, яке видається після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини.

Таким чином, у випадку з договором дарування є один невеликий, але досить істотний нюанс, що припускає ризик для самого дарувальника.

Річ у тім, що після того, як документ підписується та реєструється, майно вмить переходить в розпорядження обдаровуваного, який відразу ж може розпоряджатися їм на власний розсуд. Він може навіть одразу виселити дарувальника з квартири, тому кожен з тих, хто вирішує передати нерухомість за таким договором, втрачає усі права на об’єкт дарування.

На подароване майно більше ніхто не має права претендувати. Людина, яка подарувала, відразу залишається з порожніми руками. На практиці існують непоодинокі випадки, коли після підписання дарчої відносини між родичами псувалися, старих людей виганяли на вулицю. Юридично людина, яка подарувала нерухомість, є незахищеною, якщо, звичайно, у неї немає іншої квартири чи будинку.

Фінансові витрати для того аби подарувати або заповісти нерухоме майно

При нотаріальному оформленні як договору дарування, так і заповіту необхідно сплатити державне мито та послуги нотаріуса.

За нотаріальне посвідчення договору дарування доведеться сплатити державне мито в розмірі 1% суми договору (тобто вартості квартири), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 гривень).

При складанні заповіту необхідно сплатити державне мито за нотаріальне посвідчення заповіту у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – 0,85 коп., а за видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцеві доведеться заплатити 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Крім того, як при посвідченні договору дарування, так і при посвідченні заповіту необхідно сплатити послуги нотаріуса. Ціна на такі послуги у кожного нотаріуса різна.

Крім того, дарувальнику необхідно проводити оцінку об’єкта нерухомості, що передається в якості подарунка одаровуваному.

Результат пошуку зображень за запитом "Що краще подарувати чи заповісти нерухомість?"

Користуйтесь консультацією: «Як з квартири зробити магазин? З житлового фонду в нежитлове приміщення!»

Згідно з нормами Податкового кодексу України оподаткування доходу, зокрема майна, отриманого платником податку як подарунок, відбувається в тому ж порядку, що і майна, отриманого в якості спадщини. Таким чином, за отримане майно у спадок чи в подарунок необхідно заплатити податок, при чому за різними ставками.

Прийняття в дар нерухомого майна від членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, подружжя і дітей), обкладається податком за нульовою ставкою. Таким же чином оподатковується вартість подарунка і для інвалідів I групи, осіб які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей-інвалідів.

Подарунки від всіх інших родичів, у тому числі, від бабусь і дідусів, дядьком і тіткою, оподатковуються за ставкою 5% від вартості такого подарунка.

Можливість зміни чи скасування договору дарування або заповіту

Цивільний кодекс передбачає наступні підстави припинення договору дарування: відмова однієї зі сторін від договору; розірвання договору дарування; визнання договору недійсним. Таким чином, можна розірвати чи визнати недійсним договір дарування в судовому порядку. Проте, довести те, що дарувальник погано розбирається в тонкощах документів і не хотів відразу ж втратити усі права на житло — дуже складно, а іноді – неможливо.

У цій ситуації можна сподіватися тільки на суддю, який вникне в усі нюанси питання і буде на стороні дарувальника, який заявить, що на момент підписання договору дарування він не усвідомлював власних дій або не міг керувати ними, тому передав нерухомість у дар іншій особі. В доказ своїм словам можна надати документи з медичних установ, свідчення свідків, фото і відеодокументи.

Ще одна важлива особливість договору дарування – це строк позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в 1 рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдаровуваний, може звернутися до суду у разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування.

По-іншому йдуть справи із заповітом, оскільки його можна переписувати хоч щодня, відвідуючи нотаріуса і замінюючи одного спадкоємця іншим.

Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.

Крім того, він може у будь-який час скасувати заповіт або скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Важливо, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Результат пошуку зображень за запитом "Що краще подарувати чи заповісти нерухомість?"

Користуйтесь консультацією: Спадкування за заповітом. Що потрібно знати?

Форма правочинів

Згідно з нормами ст.ст. 719, 1247 Цивільного кодексу України договір дарування нерхомої речі і заповіт укладаються у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Таким чином, спільним у цих двох правочинах є однакова форма їх укладення.

  Договір дарування Заповіт
Визначення Правочин, за яким дарувальник дарує або зобов’язується в майбутньому подарувати іншій особі — обдаровуваному — об’єкт нерухомості безоплатно Правочин, за яким заповідач особисто розпоряджається своїм майном, яке йому належить, у випадку його смерті

Момент переходу права власності

 

Безпосередньо після вчинення правочину та його державної реєстрації Через 6 місяців після смерті спадкоємця – власника спадкового майна

Фінансові витрати

 

Послуги нотаріуса

Державне мито-1% від суми договору

Податок за отримане подароване майно

Оцінка майна

Послуги нотаріуса

Державне мито – 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

Податок за отримане майно в спадок

Можливість зміни чи скасування У судовому порядку, достатньо складно довести, що людина помилялася щодо природи правочину

Новий заповіт можна складати хоч щодня, тобто не проблема сьогодні заповісти майно на одну людину, завтра передумати і переписати його на іншу

Форма правочину Укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню Укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню

Таким чином, чи укладати договір дарування чи заповідати нерухомість – вирішує кожен сам, зваживши всі ризики і нюанси викладених вище правочинів.

Користуйтесь консультацією: Визнання заповіту недійсним

 
Чи вимагається сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва?
14.03.17 23:21

Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій документи, що підтверджують сплату в передбачених законом випадках, податку з доходів громадян та інших обов’язкових платежів, повертаються з відповідною відміткою про вчинену нотаріальну дію особам, які здійснили таку оплату або уповноваженим представникам цих осіб. Копія (фотокопія) платіжного документа долучається до примірника документа, що залишається у справах нотаріуса.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 8 статті 2 та пункту 10 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об’єктом оподаткування для вищезазначених платників збору встановлюється ставка збору в розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Поняття об’єкта незавершеного будівництва законодавчо не закріплено, однак в пункті 48 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30 вересня 2003 року № 561, визначено, що витрати на будівництво (виготовлення), придбання та поліпшення об’єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об’єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Незавершені капітальні інвестиції не входять до складу основних засобів. Про це прямо сказано в підпункті 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень статті 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Абзацом першим підпункту 4.1 пункту 4 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що договір відчуження об'єкта незавершеного будівництва може бути укладено за умови, що право власності на нього зареєстровано. Порядок державної реєстрації та перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553).

Перелік документів, що подаються нотаріусу при посвідченні договору про відчуження об'єкта незавершеного будівництва нотаріусу, визначено в підпункті 4.2 пункту 4 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій:

  • документ, на підставі якого проводиться будівництво (дозвіл на виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, будівельний паспорт тощо);
  • документ, що підтверджує право на земельну ділянку.

Отже, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва сплаті не підлягає через відсутність об’єкта основних засобів 3 групи (інших необоротних активів) згідно з Податковим кодексом України, відповідно до якого має сплачуватися цей платіж (пункт 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»).

Віра Бондаренко,
Марія Божок,
відділ методичного забезпечення 
та інформаційно-аналітичної роботи 
Нотаріальної палати України

 
Чи дійсний державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий після смерті спадкодавця?
14.03.17 23:18
03.02.2017

При видачі свідоцтва про право на спадщину підпункт 4.14 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій зобов’язує нотаріуса перевіряти: факт смерті спадкодавця; час і місце відкриття спадщини; наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом; прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб; склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Для підтвердження вказаних обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
   Громадяни та юридичні особи відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
   Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності.
  Державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за житія спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.
   Стаття 125 Земельного Кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.
   У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127 подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Перелік документів передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. До них належать: документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Підставою для державної реєстрації права власності відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.
   Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, проводиться нотаріусом після подачі документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
   Враховуючи вищенаведене та з урахуванням того, що наявність держаного акту про право власності на земельну ділянку є підтвердженням факту державної реєстрації права власності спадкодавця на об'єкт нерухомого майна, вбачається можливим видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку.

Відділ методичного забезпечення
та інформаційно-аналітичної роботи НПУ 

Комісія НПУ
з 
аналітично-методичного забезпечення
нотаріальної діяльності

 
Як зареєструвати право власності спадкодавця, якщо втрачено правовстановлюючий документ?
14.03.17 23:15

По-перше, слід звернути увагу на саму процедуру державної реєстрації права власності спадкодавця.
     Так, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право, згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (із змінами) (далі – Порядок № 1127), звернутись до суб'єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя.

Користуйтесь консультацією: Как правильно принять наследство: доли, права, обязанности, документы, сроки

У пункті 66 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються:
- документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1127, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно,
- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи,
- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
       Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності – спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.
       Отже, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, право власності на яке спадкодавцем набуто за життя, але не було зареєстроване належним чином, нотаріус перед видачею свідоцтва про право на спадщину вносить відомості про право власності спадкодавця на таке майно у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) шляхом проведення відповідної державної реєстрації права власності за заявою спадкоємця.
     По-друге, у сфері оформлення спадкових прав має місце типова ситуація, пов’язана з втратою, пошкодженням чи зіпсуванням документа, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно.
   У цьому випадку спадкоємець для оформлення своїх спадкових прав отримує дублікат необхідного документа. На підставі отриманого дубліката документа, з дотриманням інших вимог пункту 66 Порядку, можливо здійснити реєстрацію права власності спадкодавця за заявою спадкоємця.
   При цьому слід зазначити, що у випадку належної реєстрації права власності спадкодавця на нерухоме майно за життя, додаткової реєстрації права власності на підставі дубліката документа, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, не вимагається.
   На сьогоднішній день існує два види документів, видача дублікатів яких законодавством не передбачена: державний акт на право власності чи постійного користування земельною ділянкою та свідоцтво про право власності на нерухоме майно (крім свідоцтв, виданих органами приватизації).
     Перелік документів, що подаються для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, встановлений в пункті 53 Порядку № 1127.

Користуйтесь консультацією: Податки, які необхідно сплачуються при отриманні спадщини та подарунку

А саме, подаються такі документи:

1) копія примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно;

2) оголошення про втрату документа у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження або місцевої чи регіональної сфери розповсюдження за місцезнаходженням нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав в інформаційних системах, державна реєстрація прав в яких здійснювалася до 1 січня 2013 р., або на паперових носіях інформації, ведення яких здійснювалося підприємствами бюро технічної інвентаризації.
    У випадку, якщо спадкодавцем за життя було набуто право власності, однак документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно, втрачений і видача його дублікату не передбачена діючим законодавством, реєстрацію права власності спадкодавця за заявою спадкоємця можливо здійснити, застосовуючи у сукупності норми пунктів 53 і 66 Порядку № 1127.
     У такому випадку видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно буде вчинена на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.

За матеріалами Комісії Нотаріальної палати України
з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності.
Віра Бондаренко,
начальник відділу методичного забезпечення
та інформаційно-аналітичної роботи НПУ 

 
Нерухомість: подарувати чи продати?
14.03.17 23:02

Бажання придбати нерухомість є досить закономірним для кожної людини. При цьому попит породжує пропозицію, зокрема варіанти відчуження певних видів нерухомості. Кожен з таких варіантів має свої нюанси, пов’язані з оформленням, наслідками проведення операцій та їх оподаткуванням.

Одразу слід звернути увагу на те, що продавцями/дарувальниками нерухомого майна можуть виступати як фізичні особи-резиденти, так і фізичні особи-нерезиденти. Податки, які вказані особи зобов'язані сплатити під час продажу нерухомості, їх розмір та порядок сплати є різними.

Пользуйтесь консультацией: Советы юриста. Жилище в наследство

Продаж не дарування

Розглянемо нюанси оподаткування зазначених операцій з нерухомістю. Варто зазначити, що для цілей оподаткування, згідно з положеннями ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПК України), під продажем мається на увазі будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, окрім їх спадкоємства та дарування. При цьому дохід від продажу нерухомості визначається виходячи з ціни, вказаної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) дохід, одержаний платником податків від продажу (обміну) не частіше одного разу впродовж звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, яка не перевищує норми безоплатної передачі, та за умови перебування такого майна у власності платника податків більше ніж 3 роки (п. 172.1 ст. 172 ПК України).

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. При цьому умова знаходження такого майна у власності платника податків більше ніж 3 роки не поширюється на майно, одержане таким платником податків у спадок, тобто власник нерухомості, отриманої у спадщину, звільняється від обов'язку сплачувати податок.

Отже, під час продажу фізичною особою нерухомості, яка знаходилася в її власності менше ніж 3 роки та не є спадщиною, оподаткування такої операції буде здійснено на загальних підставах.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більше ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПК України, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного вказаною нормою кодексу, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%. У такому ж порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.

Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами-нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою 18%. Продаж резидентами та нерезидентами отриманого в подарунок об'єкта нерухомості підлягає оподаткуванню відповідно до положень ст. 172 ПК України.

Користуйтесь консультацією: Що краще: подарувати чи заповісти нерухомість?

Визначити момент

При цьому досить важливим є визначення моменту, з якого необхідно вести відлік 3-х років, протягом яких нерухомість знаходиться у власності продавця. Такий момент придбання права власності на майно визначений ст. 334 ЦК України, за якою цим моментом є нотаріальне посвідчення або набуття законної чинності рішення суду про визнання дійсним нотаріально не посвідченого договору.

Право на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст.334 ЦК України). Таким чином, оскільки договір купівлі-продажу нерухомості підлягає не лише нотаріальному посвідченню, але й державній реєстрації, то 3 роки починають свій відлік з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

При проведенні операцій продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус засвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату ПДФО до бюджету стороною (сторонами) договору (п. 172.4 ст. 172 ПК України).

Строк сплати податку через банківські установи диференціюється залежно від особи, яка здійснює продаж нерухомого майна, та здійснюється особою, яка продає нерухомість, до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни; особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана зазначити про дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.

У випадку не вчинення нотаріальної дії (в тому числі відмови сторін від укладання договору) щодо посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтверджувальних документів про фактичну сплату податку.

Продав – сплати податок

Обов'язок зі сплати податку покладається на особу, що продає нерухомість, або на податкового агента, якщо стороною в договорі є юридична особа чи фізична особа-підприємець (у цьому випадку на таку особу покладаються обов'язки податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб).

Якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа-підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу.

При цьому варто зазначити, що певні витрати несе також і покупець нерухомості. Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору визначено підприємства, установи та організації (незалежно від форм власності) та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ та організацій, що придбавають нерухоме майно за бюджетні кошти, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами та привілеями згідно із законами й міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

 Результат пошуку зображень за запитом "Нерухомість: подарувати чи продати?"

Читайте статтю: Як не купити «кота в мішку» або 5 кроків до безпечної покупки квартири

Об’єктом оподаткування у такому випадку є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу цього майна. Ставка збору під час придбання фізичними особами нерухомого майна здійснюється у розмірі 1% від об'єкта оподаткування.

Якщо майнові права на нерухомість передаються від одного власника до другого іншим шляхом ніж купівля-продаж, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні такої операції з нерухомістю не сплачується. Винятком щодо сплати збору також є громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

«Мертва» норма

Однак, насправді, вказана норма фактично не працює через відсутність повноважного органу з видачі таких довідок. Водночас, відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів, пов'язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії. Таким чином, без сплати збору нотаріус відмовить у вчиненні нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, а тому покупець має обґрунтоване право звернутися за результатами укладеної угоди до суду з позовом про визнання протиправними дій та зобов’язання органу Пенсійного фонду направити до органу Держказначейства подання про повернення помилково або надмірно сплачених до бюджетів коштів (постанова Вищого адміністративного суду України від 12.05.2016 р. у справі №К/800/6789/15, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 р. у справі №826/5091/16).

При укладенні визначених договорів нотаріус фактично виконує функції контролю за сплатою податків та зборів, але при цьому не несе відповідальності за нарахування та перерахування ПДФО при здійсненні нотаріальних дій (згідно з п. 172.4 ст. 172 ПК України нотаріус засвідчує договір купівлі-продажу (обміну) нерухомого майна між фізичними особами за наявності документу про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору). При цьому приватний нотаріус зобов'язаний щоквартально подавати контролюючому органу за місцезнаходженням свого робочого місця інформацію про нотаріально посвідчені ним договори, укладені між фізичними особами (п. 172.4 ст. 172 та п. 174.4 ст. 174 ПК України).

Якщо ж однією зі сторін договору про продаж (обмін) об'єкту нерухомості є юридична особа або фізична особа-підприємець, то така особа і буде податковим агентом фізичної особи-платника податків з нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО з доходу, одержаного платником податків від такого продажу.

Дарування

Що стосується оподаткування договорів дарування, то можна зазначити наступне. Договір дарування обов'язково укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття, зокрема вручення одарованому документів, що засвідчують право власності на майно.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПК України, майно, одержане платником податку як подарунок, обкладається ПДФО згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадку. Базою оподаткування при цьому є дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права), а податкова ставка залежить від особи обдарованого.

Результат пошуку зображень за запитом "Нерухомість: подарувати чи продати?"

Читайте статтю: СПАДЩИНА – проблеми оформлення у переселенців окупованих територій України

Якщо одержувачем подарунку є член сім’ї першого ступеня спорідненості (діти, подружжя, батьки), то подарунок обкладається за нульовою ставкою. Такими особами, згідно з пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПК України, вважаються батьки, чоловік або дружина, діти (у тому числі усиновлені). Всі інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другу ступінь спорідненості. За нульовою ставкою обкладається також нерухомість, отримана в подарунок особою, яка є інвалідом I групи, має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, а також вартість власності, отриманої дитиною-інвалідом. Для інших одарованих ставка податку складатиме 5% від вартості подарунка.

Відповідальність за правильність розрахунку та перерахування ПДФО до бюджету покладається на платників податків-фізичних осіб, що отримали подарунок. При цьому фізичні особи-резиденти, які отримали дохід як подарунок або спадок, відображають його у річній майновій декларації та вже за її результатом сплачують податок. Фізичні особи-нерезиденти, що отримали подарунок у вигляді нерухомого майна, зобов'язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення договору дарування.

Якщо подарунок у вигляді нерухомості отримує резидент від нерезидента або нерезидент від резидента, то ставка оподаткування такого подарунку обкладатиметься за ставкою 18% (пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПК України).

Про видані свідоцтва про право на спадок та посвідчені договори дарування нотаріуси інформують органи ДФС. Окрім цього, згідно з ПК України, нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому для податкового розрахунку.

Особа, яка отримала подарунок, має зазначити в річній майновій декларації у складі загального річного доходу дохід у вигляді вартості такого майна (оскільки подарунок класифікується органами ДФС як різновид прибутку та підлягає оподаткуванню у випадках, встановлених ПК України). Винятком є нерезиденти, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення факту дарування, та особи, які отримали у подарунок об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також такі, що сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Отже, питання про те, яким чином краще оформити перехід права власності на нерухоме майно, залежить від кожної конкретної ситуації та потребує індивідуального вирішення з урахуванням всіх факторів.

Автор консультації: Наталія Єфанова

Джерело: Юридична газета

 
Як повернути гроші позичені за розпискою?
14.03.17 22:59

Багато хто з людей позичає кошти своїм друзям, знайомим, родичам з домовленістю, що ці особи повернуть свій борг через певний проміжок часу. Але як практика показує, що більшість з таких угод не виконуються взагалі або частково. І тепер настає проблема у добросовісних позичальників, як повернути свої кошти.

В даному питанні ми радимо підійти до цього досить серйозно та відповідально, а ще краще залучити юриста, який вам допоможе в укладенні розписки (договору позики), а також проконсультує, які можуть виникнути ризики та як діяти, якщо боржник відмовляється повертати вам кошти.

Для початку слід зазначити, договір позики (як прийнято в народі називати розписка) визначається Цивільним кодексом України, а саме ст. 1046, «договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості».

Результат пошуку зображень за запитом "Як повернути гроші позичені за розпискою?"

Користуйтесь консультацією: ПОРАДИ ЮРИСТА ПРИ НАДАННІ ТА ОТРИМАННІ ГРОШЕЙ У БОРГ

При укладенні договору позики (розписки) вам слід обов’язково прописати наступні умови:

  • у тексті має бути чітко зазначена особа, яка отримує грошові кошти, а також зазначені її паспортні дані;
  • у тексті також має бути вказана сума, яку особа отримує (вказана цифрами та прописними буквами), якщо кошти в іноземній валюті, має бути зафіксовано за яким курсом буде повертатись борг;
  • також має бути передбачений кінцевий термін повернення отриманих коштів, або визначено періоди для повернення частками;
  • у разі, якщо кошти передаються під відсотки – має бути передбачена ставка, під яку отримуються кошти;
  • після підписання договору (розписки) необхідно підписати акт прийому-передачі грошових коштів в двох екземплярах (по одному – для кожної сторони);
  • після підписання договору, Кредитор (позикодавець) повинен отримати від боржника копію паспорту та ідентифікаційного коду;
  • при передачі в якості забезпечення договору позики рухомого/нерухомого майна, оформлюється договір іпотеки/застави, який в обов’язковому порядку має посвідчуватись нотаріусом;

Також необхідно зазначити, що договір позики (розписку) не потрібно в обов’язковому порядку посвідчувати у нотаріуса але якщо бажаєте то це буде великим плюсом.

Користуйтесь консультацією: Боргова розписка: як правильно дати гроші в борг

Якщо так сталося і ви не прописали всіх необхідних умов, не хвилюйтесь, це не звільнятиме боржника від виконання свого зобов’язання, адже згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, чинним законодавством встановлено додаткову компенсацію у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, «боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом». А тому від суми боргу ви маєте право вимагати ще додатково 3 % річних за прострочення виконання зобов’язання, а також індекс інфляції.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Результат пошуку зображень за запитом "Як повернути гроші позичені за розпискою?"

Також, варто відзначити, якщо ви розписку уклали у валюті, тоді у поверненні інфляційних витрат вам буде відмовлено, Про що свідчить Постанова ВСУ від 27 січня 2016р. у справі № 6-771цс15, визначивши, що офіційний індекс інфляції це знецінення – зниження купівельної спроможності грошової одиниці України – гривні, а не іноземної валюти, тому долар США у борговому зобов‘язанні індексації не підлягає.

Читайте статтю: Договір позики підписаний не позичальником, а іншою особою: неукладений, нікчемний чи недійсний?

Інколи на практиці бувають такі випадки, коли у розписці дата повернення не була зазначена. Це не є вкрай гострою проблемою, адже згідно з ч.2 статті 530 ЦК України, «якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час». Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений строк, а якщо строк не встановлений, протягом 30-ти днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це.

В такому випадку слід надіслати поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або вручити особисто боржнику письмову претензію про повернення боргу протягом 30-ти діб. Якщо вручаєте особисто, то обов’язково з розписом отримувача і зазначенням ним дати отримання на копії претензії.

Головним моментом є те, щоб ви не пропустили строк позовної давності, яка триває 3 роки з моменту зазначення у розписці дати повернення грошей.

При поданні позову до суду про стягнення боргу ви можете також просити суд забезпечити ваш позов шляхом накладення арешту на майно боржника, для того поки вашу справу розглядатимуть у суді боржник не відчужив своє майно.

Крім цього є ще декілька способів як «мотивувати» боржника сплатити свій борг, це може бути заборона на виїзд з України, арешт особистого майна боржника, або подача заяви в поліцію про шахрайство (стаття 190), як правило такий підхід дає дуже ефективний результат. Якщо боржник хоче уникнути судимості за шахрайство (ст. 190 ККУ), то він знайде необхідні гроші для повного повернення боргу в обмін на те, що б залишили його в спокої.

А тому при виникненні будь-яких запитань звертайтесь за допомогою до юристів.

Джерело: Legal Prime

 
Процедура узаконення самочинного будівництва: що потрібно знати?
14.03.17 22:56

Процедура узаконення самочинного будівництва: що потрібно знати?

Вже не перший рік досить актуальним є питання, пов’язані з можливістю узаконення самочинно збудованих об’єктів нерухомості.

Самочинне будівництво є розповсюдженим явищем, адже це поняття охоплює не тільки випадки зведення нових об’єктів нерухомості з порушенням або недотриманням необхідної процедури, але й, наприклад, випадки перепланування, що пов'язані зі збільшенням житлової площі приміщення.

Необачливість забудовників може призвести до накладення штрафів. Так, за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, статтею 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений штраф у розмірі від 4, 250 грн до 5,950 грн, за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об’єктів IV категорії складності передбачено штраф у розмірі від 10, 200 до 11,900 гривень.

До 31 грудня 2015 року власники/користувачі земельних ділянок, на яких були збудовані об’єкти будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт, мали можливість безкоштовно узаконити самочинне будівництво об’єкта нерухомості за спрощеною процедурою, без необхідності звернення до суду.

На сьогодні йде обговорення про можливість продовження так званої будівельної «амністії», однак на цей час існує лише загальна процедура узаконення самочинного будівництва.

Загальна процедура узаконення самочинного будівництва передбачає звернення до суду із позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Нерухоме майно визнається самостійно збудованим якщо:

  • об’єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети;
  • об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;
  • об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Спори про визнання права власності на самочинно збудоване майно розглядаються судами загальної юрисдикції за місцезнаходженням такого майна.

Розглянемо особливості певних випадків самочинного будівництва об’єктів нерухомості:

Об’єкт нерухомості було збудовано або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети:

Такі випадки самочинного будівництва нерідко виникають коли особа побудувала об’єкт нерухомості на земельних ділянках державної або комунальної власності.

В такому разі умовою визнання права власності на самочинно збудований об’єкт нерухомості є згода власника земельної ділянки (компетентного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування ) на визнання забудовника власником житлового будинку  на земельній ділянці, яка належить до їх відання, або отримання забудовником права власності або користування земельною ділянкою, на якій побудовано житловий будинок (наприклад, укладення договору купівлі-продажу, суперфіцію, тощо).

Волевиявлення власника земельної ділянки є вирішальним при ухваленні судом рішення.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил:

Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається й таке будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та/або санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у випадку невиконання приписів Державної архітектурно-будівельної інспекції про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Отже, суд в кожній конкретній справі встановлює наявність або відсутність істотних порушень будівельних норм і правил. У випадку необхідності суд може призначити будівельно-технічну експертизу для вирішення цього питання.

Слід також звернути увагу на те, що рішення суду про визнання права власності на самочинно збудоване майно не позбавляє Вас обов’язку здійснити процедуру введення об’єкту в експлуатацію.

Так, відповідно до п.41 Постанови Кабінету Міністрів «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. N 1127, для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Отже, Ви маєте право звернутись до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудований об’єкт нерухомості. Однак, після ухвалення позитивного рішення суду, Вам обов’язково необхідно здійснити процедуру введення об’єкта в експлуатацію. Саме після проходження процедури введення об’єкта нерухомості в експлуатацію Державна архітектурно-будівельної інспекція видає Вам документи, які необхідні для реєстрації права власності на нерухоме майно.

http://protokol.com.ua

 
Предпродажная подготовка недвижимости: как сократить срок продажи на 73%
21.10.16 15:38

О правилах предпродажной подготовки недвижимости рассказал Александр Крамской, агент по продаже недвижимости в городе Днепр.

Он опубликовал на своей странице в Facebook советы, как правильно подготовить недвижимость к продаже и продать объект быстрее. В сообщении агент по продаже недвижимости разъяснил правила схемы «7 шагов к выгодной продаже недвижимости».

«Основные правила предпродажной подготовки недвижимости или Home Staging по-нашему:

1. Чем меньше, тем лучше. Всё лишнее – убрать. Оставьте на виду минимум вещей, а остальное – уберите. Никто не любит, когда в доме полно хлама. К тому же из-за этого дом кажется меньше.

2. Да будет свет!  Рекомендуем заменить тяжелые тёмные шторы на легкие и светлые, осветить углы с помощью напольных светильников/бра, заменить тусклые лампы на яркие и вкрутить недостающие. То же стоит сделать в подъезде и дворе. Свет – это счастье. Все люди хотят быть счастливыми. Особенно покупатели недвижимости. К тому же благодаря свету дом будет казаться больше.

3. Свет мой зеркальце. Чтобы визуально увеличить пространство дома, нужно разместить зеркала в помещениях. Например, в ванных комнатах «хрущевок» - точно будет кстати.

4. Мелочи создают совершенство. Проведите мелкий ремонт: почините протекающий кран, закрепите болтающиеся дверные ручки, замените шторку в ванной, а при необходимости и обои переклеить будет не лишним.

5. Чистота и порядок. А после всего этого нужна генеральная уборка. Вряд ли покупатели оценят сантиметровый слой пыли.

Итого, задача предпродажной подготовки, сделать ваш дом просторным, светлым и привлекательным для покупателя.

Не хотите заморачиваться? Тогда будьте готовы получить на N$тыс. меньше», - говорится в сообщении Александра Крамского.

Источник: domik.ua

 
Как украинцам провести сверку данных о недвижимости, которая подлежит налогообложению
21.10.16 15:36

Физические лица-плательщики налога на недвижимое имущество, не получившие налогового уведомления-решения, могут обратиться в фискальные органы для сверки данных.

Об этом сообщил специалист департамента налогов и сборов с физических лиц Государственной фискальной службы Владимир Гуцуляк. По его словам, налогоплательщики вправе обратиться в контролирующий орган по месту регистрации и потребовать сверку объектов налогообложения, суммы и ставки налога.

Как стало известно Domik.ua , в таком случае, контролирующий орган осуществит начисления согласно с оригиналами документов, предоставленными плательщиком налогов, и вручит налоговое уведомление-решение . Налогоплательщик, после получения уведомления, должен в течение 60 дней заплатить налог в местный бюджет.

В Украине ставки налога на недвижимость за 2015 год установлены органами местного самоуправления. За нежилую недвижимость необходимо платить 1% от минимальной заработной платы по состоянию на 1 января текущего года, а за жилую недвижимость — 2%. Налог зачисляется в местный бюджет того региона, в котором находится объект недвижимости.

Если у плательщика налогов имеется в собственности несколько объектов в разных областях, при расчете налога учитывается каждое решение органа местного самоуправления по фактическому нахождению объекта налогообложения.

Источник: domik.ua

 
Как платить налог с дохода по договору пожизненного содержания
21.10.16 15:33

Как платить налог на доход, полученный от продажи квартиры по договору пожизненного содержания.

Договор пожизненного содержания — документ, в котором говорится, что владелец передает другому лицу в собственность свою недвижимость, а взамен получает полное пожизненное содержание и уход.

Такие случаи не являются редкостью, но не все украинцы знают тонкости уплаты налога на доходы физических лиц (НДФЛ) по договору пожизненного содержания.

Как стало известно Domik.ua , договор пожизненного содержания — это отчуждение недвижимости, которая была передана в собственность другой стороне. В связи с этим, отчуждение недвижимости по договору пожизненного содержания с целью получения за него материального обеспечения для целей налогообложения НДФЛ, рассматривается как продажа этой недвижимости.

Согласно п. 172.1 ст. 172 Налогового кодекса, доход, полученный налогоплательщиком от продажи недвижимости (жилого дома, квартиры или их части, комнаты, садового дома (включая земельный участок, на котором расположены такие объекты, и хозяйственно-бытовые сооружения и здания)) не чаще одного раза за отчетный налоговый год, не облагается налогом.

Также налогом не облагается земельный участок, не превышающий норму бесплатной передачи, определенной ст. 121 Земельного кодекса, если он пребывал в собственности налогоплательщика более трех лет.

Вместе с тем, за доход, полученный налогоплательщиком от продажи в течение отчетного налогового года более одного из объектов недвижимости, указанных в п. 172.1 ст. 172 Налогового кодекса, необходимо уплатить налог по установленной ставке в размере 5 % .

Доход от продажи объектов недвижимого имущества рассчитывается, исходя из стоимости по договору купли-продажи, но не может быть меньше оценочной стоимости объекта.

Налог должен уплатить продавец недвижимости (отчуждатель) через банковское учреждение. Если по договору пожизненного содержания отчуждатель получает материальное обеспечение, то такой доход (на основании пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Налогового кодекса) включается в месячный (годовой) налогооблагаемый доход отчуждателя и облагается налогом по ставке 18 %.

Источник: domik.ua

 
<< Начало < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>

Страница 1 из 19

Специальные предложения

3 комнатная квартира в новострое ул.И.Слеты (Бородия), 2/12к, 70м2, автономное отопление,евроремонт, мебель, техника, мпо, панорамные окна, шкафы купе, многозонный подогрев полов с терморегуляторами. ХОРОШИЙ ТОРГ! РЕМОНТ ДЕЛАЛСЯ ДЛЯ СЕБЯ!!!
58500.00 USD
Подробнее...
Магазин 81м2, 2 зала, кабинет, с/у, автономное отопление, евроремонт, н/ж/ф, фасад, можно частями. 20000грн/месяц
20000.00 USD
Подробнее...
Отдельно стоящее здание 480м2, 8 сот приватизированной земли, СТО 240м2 подъемники, комната отдыха, ремонт. 240м2 склад. Котел на дровах, бойлер, центральная канализация. скважина.
215000.00 USD
Подробнее...
ПРОДАЖА 62 соток земли, идеально под постройку многоэтажного дома, развлекательного или торгового комплекса, отличная транспортная развязка, асфальтирован подъезд, все коммуникации, рядом садики, школа, магазины
300000.00 USD
Подробнее...
2/5к, 56/40/6. Автономное отопление. Все счётчики. Все документы.
34300.00 USD
Подробнее...
Дом новострой 150 м2, ремонт. Под ключ!Отличная транспортная развязка, все коммуникации, каменный забор, ландшафтный дизайн! ТОРГ!
95000.00 USD
Подробнее...
Дом 3 эт., 300м2, жилой - 160, все коммуникации, 5 спален, каминный зал, столовая, кухня, хоз. помещения, 3 с/у, мансардный этаж, бассейн, беседка с грилем, благоустроенный двор, торг
80000.00 USD
Подробнее...
Богуна пр., 7/10к., дизайнерский ремонт, автономное отопление, декоративная штукатурка, качественная сантехника, вся новая мебель, пол - плитка и глянцевый ламинат, квартира очень тёплая (80см стены в доме), кондиционер, вид на реку!
70000.00 USD
Подробнее...
Торгівельно-оздоровчий центр 1073,2м2.Окремо стояча двоповерхова будівля, що складаеться з Магазину продовольчих та непродовольчих товарів.Кафе.Аптеки.Перукарні.Приміщень фіфізкультурно-оздоровчого призначення та дозвілля (фітнес-центр).
385000.00 USD
Подробнее...
Магазин 57м2, под прод. группу товаров, фасад, ремонт, отличное состояние, проходное место, рядом остановки, учебные заведения. 75 000У.Е.Торг!
75000.00 USD
Подробнее...
5/10к, 51/36/10 Евроремонт, перепланировка, ламинат, кафель, кондиционер, интернет, кабельное ТВ. Кухня со встроенной техникой и системой очистки воды. Шкаф-купе, встроенный книжный шкаф. Кладовая (на этаже) для сушки белья. Счетчики.
34000.00 USD
Подробнее...
4 комнатная квартира, Полевая, ул.Огиенка, 1/9к., 100м2, дизайнерский ремонт, мпо, автономное отопление, отдельный вход, утеплена,теплые полы, подвал 50м2, охранная сигнализация. 55000у.е.Торг!
55000.00 USD
Подробнее...
Показать все

Поиск недвижимости

Горячее предложение

Дом 130 кв м,газоблок, утепление, бутобетон,бит. черепица (минвата 220мм), двухкам. энергосб.стеклопакеты. Тепл.полы, стальн. радиаторы. 2 с/у, 4 комнаты. Кухня,терраса. Сигнал-я. Гараж. рол. ворота.Центр. вод., электр. 380В, антисептик, фунд. под забор
Старая цена: USD
Новая цена:
USD
Подробнее...
Шикарная квартира 70м2, 10/12к.,И.Слеты ул., , «Набережный квартал», ДОМ СДАН, автономное отопление, состояние после строителей, мпо, панорамные окна, отличная инфраструктура, садики, школа, супермаркеты, хорошая транспортная развязка 36000у.е.Торг
Старая цена: 39000 USD
Новая цена:
36000 USD
Подробнее...
2/2к, 62/45/7,2, а/о, потолки 3м, комнаты 20м2, 15м2, 11м2, с/у/р, возможность достройки, капитальный гараж, 2,5 соток под огород, закрытый двор
Старая цена: USD
Новая цена:
33000 USD
Подробнее...
Дом новострой 150 м2, ремонт. Под ключ!Отличная транспортная развязка, все коммуникации, каменный забор, ландшафтный дизайн! ТОРГ!
Старая цена: 120000 USD
Новая цена:
95000 USD
Подробнее...
Каменский массив. Дача 2 этажа, 2 комнаты, печное отопление, погреб, балкон, колодец, сарай, 5 соток приват. земли.
Старая цена: USD
Новая цена:
8000 USD
Подробнее...
4 комнатная квартира, Сурина Гора ул.(Маликова), 3/9п., 87/58/9, хорошее жилое состояние, 2 лоджии, квадратный холл, все комнаты раздельные, не угловая 31000у.е.Торг!
Старая цена: 38000 USD
Новая цена:
31000 USD
Подробнее...
Дом 2016 г.п, 170/86/15, блок/кирпич, 6 комнат, ремонт (МПО, натяжные потолки, ламинат, кафель), коммуникации (скважина, газовый и твердотопливный котлы), септик. Участок 6 сот., приватизирован.
Старая цена: USD
Новая цена:
USD
Подробнее...
2 комнатная квартира, Пр.Мира, р-н АТБ, 10/14к, 55/32/9, жилое состояние, мпо, с/у раздельный, лоджия мпо, кладовка 22999у.е. Торг!
Старая цена: 28000 USD
Новая цена:
22999 USD
Подробнее...
Показать все

Работа в Житомире

banner_work

Курс валют

Авторизация




maximus
Максимус
 
Корзина
фейсбук